1. Як довідалася ж Аталїа, мати Охозії, що син її вмер, узялась до дїла та й вигубила всю царську родину.
2. Йосабет же, дочка царя Йорама, а сестра Охозієва, взяла Йоаса Охозієнка, та й вивела потай зсеред царевичів, що їх убивано, разом із його мамкою в опочивальню; й утаїла його від Аталїі, щоб його не страчено.
3. І переховувано його при їй у домі Господньому шість лїт, тим часом як Аталїя царювала над землею.
4. У сьомому роцї послав Йодай та й взяв сотників і прибічників, і завів їх із собою в храм Господень. Там зробив з ними вмову й заприсяг їх в храму Господньому та й показав їм царевича.
5. І дав їм наказ: От що вчинїте: третина вас, що приходить у суботу, буде сторогувати при царській палатї;
6. Третина у воротях Сур; третина у воротях позад дому щитоносцїв; і держіте сторожу над домом, щоб не було ушкоди;
7. А дві частї з вас, із усїх, що відходять у суботу, будуть держати сторожу при храму Господньому коло царя:
8. І обступіть царя навкруги, кожен із своєю зброєю в руцї, й хто протиснувся б у ряди, тому смерть; і будьте при царі, як він виходити ме й як уходити ме.
9. І вчинили сотники притьма так, як наказав первосьвященник Йодай, й взяв кожний людей своїх, що приходили в суботу й відходили в суботу, й прийшли до сьвященника Йодая.
10. І роздав сьвященник сотникам списи й щити царя Давида, що були в храму Господньому.
11. І поставали прибічники, кожен із зброєю в руцї своїй, від правого боку храму до лївого боку жертівника й дому, навкруги царя.
12. І вивів він царевича й вложив на його вінець і украси, й поставили його царем, й помазали його та й викликували, плещучи в долонї: Нехай живе царь!
13. Почувши ж Аталїя виклики люду, пійшла до народу у храм Господень.
14. І бачить, аж царь стоїть на підвисшенню по звичаю, а отаманнє й трубачі при царі, а ввесь нарід землї веселиться й трублять у труби. І роздерла Аталїя одежу на собі й промовила: Змова! змова!
15. Та сьвященник Йодай звелїв старшинї військовій, й сказав їм: Виведїть її поза ряди, а хто за нею пійде, вбивайте мечем, бо задумав був сьвященник, щоб не вбивати її в храму Господньому.
16. І наложили руки на її, й вона перейшла через кінській увіход ід царській палатї, й там її вбито.
17. І вчинив Йодай умову між Господом і царем та народом, щоб був народом Господнїм, та між царем і народом.
18. І подавсь увесь люд землї до храму Баалового та й зруйнували жертівники його й порозбивали зовсїм образи його, а Маттана, Баалового жерця, вбили перед жертівником. І приставив сьвященник сторожу до храму Господнього.
19. І взяв сотників і прибічників хелетеїв та фелетеїв, і ввесь народ землї, й провели царя з храму Господнього, й прийшли дорогою через ворота щитоносцїв в царську палату, й засїв він на царському престолї.
20. І звеселивсь увесь народ землї, й був город заспокоєний. Аталїю ж убили мечем у царській палатї.
21. Сїм лїт було Йоасові, коли став царем.