3. І візьмемо до себе скриню Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали вваги на неї.
4. І сказала вся громада: Нехай буде так! бо цї слова були до вподоби усїй громадї.
5. І зібрав Давид усїх Ізрайлитян від Египецького Сихор-потока до ввіходу в Емат, щоб перенести скриню Божу з Киріятяриму.
6. І пійшов Давид і ввесь Ізраїль до Киріятяриму, що в Юдеї, щоб перенести звідтіль скриню Господа, сидячого на херувимах, де його імя взивали.
7. І повезли ковчег Божий на новому возї з Абинадабового дому, а Оза та Ахіа провожали воза.
8. А Давид та всї Ізрайлитяне грали перед Богом з усієї сили з сьпівами, на цитрах і псалтирях, і бубнах, і цимбалах, та трубах.
9. Як дійшли до Хидонового току, простяг Оза свою руку, щоб придержати скриню, бо воли нахилили її.
10. Але Господь розгнївався на Озу й вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він умер тут таки перед лицем Божим.