1. І держав раду Давид з тисячниками, сотниками й з усїма воєводами,
2. І промовив до всього збору Ізраїлського: Коли вам завгодно, й коли на те буде воля Господа, Бога нашого, пошлїм по всїх усюдах до прочих наших братів по цїлїй землї Ізраїлській, а разом із ними до сьвященників і левітів, в міста та оселї їх, щоб вони зібрались до нас,
3. І візьмемо до себе скриню Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали вваги на неї.
4. І сказала вся громада: Нехай буде так! бо цї слова були до вподоби усїй громадї.
5. І зібрав Давид усїх Ізрайлитян від Египецького Сихор-потока до ввіходу в Емат, щоб перенести скриню Божу з Киріятяриму.
6. І пійшов Давид і ввесь Ізраїль до Киріятяриму, що в Юдеї, щоб перенести звідтіль скриню Господа, сидячого на херувимах, де його імя взивали.
7. І повезли ковчег Божий на новому возї з Абинадабового дому, а Оза та Ахіа провожали воза.
8. А Давид та всї Ізрайлитяне грали перед Богом з усієї сили з сьпівами, на цитрах і псалтирях, і бубнах, і цимбалах, та трубах.
9. Як дійшли до Хидонового току, простяг Оза свою руку, щоб придержати скриню, бо воли нахилили її.
10. Але Господь розгнївався на Озу й вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він умер тут таки перед лицем Божим.
11. І засмутився Давид, що Господь убив Озу, й назвав те місце Убиттє Ози; так воно зветься й до сього часу.
12. І злякався Давид Бога в той день, і промовив: Як же ж то менї внести до себе скриню Божу?
13. І не повіз Давид скринї до себе, до Давидового міста, а завернув її до дому Обедедома Гетїя.
14. І зіставала скриня Божа в Обед-Едомовій господї три місяцї, й Господь благословив Обедедомовий дїм і все, що в його було.