10. Але Господь розгнївався на Озу й вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він умер тут таки перед лицем Божим.
11. І засмутився Давид, що Господь убив Озу, й назвав те місце Убиттє Ози; так воно зветься й до сього часу.
12. І злякався Давид Бога в той день, і промовив: Як же ж то менї внести до себе скриню Божу?
13. І не повіз Давид скринї до себе, до Давидового міста, а завернув її до дому Обедедома Гетїя.
14. І зіставала скриня Божа в Обед-Едомовій господї три місяцї, й Господь благословив Обедедомовий дїм і все, що в його було.