8. Але жодна людина не може приборкати язик. Він є злом нестримним, повним смертельної отрути.
9. Ним ми прославляємо Господа і Отця і ним же проклинаємо людей, які створені за подобою Божою.
10. Ті ж самі уста і благословляють, і проклинають. Брати і сестри мої, так не повинно бути.
11. Хіба можуть з одного джерела текти чиста й брудна вода?
12. Брати і сестри мої, чи може фіґове дерево родити оливки, а виноград — смокви? Отак і солона та прісна вода не течуть з одного джерела.
13. Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю.
14. Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною.
15. Це не та мудрість, що сходить з Небес, а земна, недуховна й диявольська.
16. Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо.
17. А мудрість, що сходить з Небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира.
18. Плоди праведності отримають ті, хто мирно працює, щоб досягти миру.