39-40. Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»
41. Головні священики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи:
42. «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! Якщо Він насправді є Царем ізраїльським, то нехай Він зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього.
43. Він вірить у Господа, тож нехай Всевишній зараз врятує Його, якщо Господь Його вподобав. Бо ж Він Сам сказав: «Я — Син Божий».
44. І навіть двоє злочинців, які були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також ображали Його.
45. Опівдень темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години.
46. Біля третьої Ісус голосно закричав: «Елі, Елі, лема савахтані?» Що означає «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
47. Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Він кличе Іллю!»
48. Один чоловік швидко побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися.
49. А інші казали: «Залиш Його! Подивимося, чи прийде Ілля Його рятувати».
50. Ісус іще раз голосно скрикнув і помер.
51. Тієї ж миті завіса в Храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу — й здригнулася земля, і скелі розкололися.
52. І склепи відкрилися, й багато померлих людей Божих воскресло.
53. І вийшовши зі своїх гробниць після Ісусового воскресіння, вони пішли до святого міста Єрусалиму і явилися багатьом людям.