20. Але головні священики й старійшини підбурювали натовп просити Пилата звільнити Варавву і засудити Ісуса до страти.
21. І через те, коли правитель запитав усіх: «Кого з цих двох ви хочете звільнити?» Ті відповіли: «Варавву!»
22. Тоді знову Пилат звернувся до них: «Що ж мені робити з Ісусом, Який зветься Христом?» У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!»
23. «За що? — запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!»
24. Пилат, побачивши, що він нічого не вдіє, і що натовп може вибухнути невдоволенням, узяв трохи води й умив руки перед народом, мовивши: «Я не винен у Його смерті. Вирішуйте самі!»
25. У відповідь з натовпу вигукнули: «Нехай кров Його буде на нас і наших дітях!»
26. І тоді він відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.
27. Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель, і там зібрався цілий відділ солдат навколо Нього.
28-29. Роздягнувши Його, вони накинули на Нього багряницю, на голову Йому сплели терновий вінок, а в праву руку дали ціпок. Впавши перед Ісусом на коліна, почали глузувати з Нього: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!»
30. Потім воїни забрали у Ісуса ціпок, та били Його тим ціпком по голові й плювали на Нього.
31. А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбраши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
32. Виходячи з міста, солдати зустріли одного киринеянина на ім’я Симон і примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса.
33. Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),
34. то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю. Та покуштувавши трохи, Він не став його пити.
35-36. Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, а потім посідали там стерегти Його.
37. На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «це ісус, цар юдейський».
38. Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє розбійників: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.
39-40. Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»