23. Отже, Царство Небесне подібне до царя, який вирішив упорядкувати рахунки зі своїми слугами.
24. І як тільки він почав це робити, привели до нього боржника, який був винен десять тисяч талантів.
25. Оскільки той не мав, чим сплатити борг, цар наказав продати його разом з жінкою, дітьми та майном, що той мав, аби повернути гроші.
26. Тоді слуга впав на коліна і почав благати: „Зажди трохи і, клянуся, я поверну все!”
27. І змилосердився цар, простив той борг і відпустив його.
28. Коли слуга пішов, то знайшов одного зі своїх побратимів, який був винен йому сто динарів, схопив того за горло і сказав: „Поверни все, що винен мені!”