16. І відповів Йому Симон (якому Ісус дав ім’я Петро): «Ти — Христос, Син Бога Живого».
17. Ісус тоді йому відповів: «Благословенний ти, Симоне, сину Йони, бо не люди тобі відкрили це, а Мій Отець Небесний.
18. Я також кажу тобі, що ти — Петро, й на цьому камені Я побудую Свою церкву, і сили смерті не переможуть її.
19. Я дам тобі ключі від Царства Божого і те, що ти засудиш на землі, буде осуджене на небі, і що буде прощене тобою на землі, на то буде й Господнє прощення».
20. Тоді Він суворо застеріг Своїх учнів нікому не казати, що Він Христос.
21. Відтоді Ісус почав розкривати Своїм учням, що Йому необхідно піти до Єрусалиму, і що Він має дуже страждати від рук старійшин, головних священиків та законників. Він пояснив їм також, що Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне.
22. Тоді Петро відвів Ісуса вбік і почав картати Його: «Господи, не дай Бог! Це не повинно трапитися з Тобою!»
23. Ісус обернувся до Петра і мовив: «Відступись від Мене, сатано! Ти — перешкода Мені, бо не про Боже ти думаєш, а про людське».
24. Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Якщо хтось бажає йти за Мною, він мусить зректися себе, узяти на себе хрест свій і рушати за Мною.
25. Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його.
26. Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою? Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого!
27. Син Людський прийде у Славі Отця Свого зі Своїми Ангелами. І тоді Він віддячить кожному за його діла.
28. Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Сина Людського, Який йтиме в Царстві Своєму».