19. Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).
20. Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї.
21-22. Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість.
23. Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».
24. Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись.
25. Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна.
26. Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.
27. Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися».
28. Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять».
29. Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки».
30. Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.