18. І почали вони вітати Ісуса: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!»
19. І били Його ціпком по голові, й плювали на Нього. При тому солдати падали на коліна, глузливо вклоняючись Ісусові як цареві.
20. А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбраши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
21. Саме у той час, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин (він був батьком Олександра і Руфа). Тож воїни примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса.
22. Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),
23. то дали Ісусові випити вина, змішаного з мирром, та Він не став його пити.
24. Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, кому що дістанеться.
25. Була дев’ята година ранку, коли розіп’яли Ісуса.
26. На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «цар юдейський».
27. Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє злочинців: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.
28. [І збулося сказане у Святому Писанні: «Його тримали між злочинців».]
29. Проходячи повз, люди ображали Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і вібудувати знов його за три дні.
30. Тож зійди з хреста і врятуй хоча б Себе Самого!»
31. Головні священики й книжники також насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може!
32. Якщо Він насправді є Христос, Цар ізраїльський, то нехай Він зараз зійде з хреста. Побачивши це, ми пересвідчимося й повіримо в Нього». І навіть двоє злочинців, що були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також лихословили проти Нього.