31. І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
32. І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
33. Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
34. Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
35. Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
36. Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
37. Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
38. Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?
39. Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю».
40. І промовляючи це, Він показував їм руки й ноги.
41. Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
42. Апостоли дали Йому шмат печеної риби.
43. Він узяв і почав їсти перед ними.
44. І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися».
45. І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання.
46. І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.
47-48. Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму.
49. Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з Небес».
50. Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх.