27. І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
28. Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі.
29. Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
30. Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм.
31. І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
32. І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
33. Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
34. Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
35. Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
36. Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
37. Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
38. Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?