30. То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських».
31. «Симоне, Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від паганого.
32. Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх».
33. Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть».
34. Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Мене».
35. І звернувся Ісус до Своїх учнів: «Коли Я посилав вас без гаманця, торби й сандалів, чи вам чогось бракувало?» Вони відповіли: «Нічого».
36. Ісус продовжував: «Але зараз, якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою. І якщо хто не має меча, хай продасть свій плащ і придбає меч.
37. Бо кажу вам, що сказане у Святому Писанні мусить збутися зі Мною:„І вважатимуть Його за злочинця”. Ісая 53:12Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».
38. Учні кажуть: «Господи, подивись, ось тут два мечі». І Він відповів: «Цього достатньо».
39. Потім, за звичаєм, Ісус вирушив на Оливну гору, та учні Його пішли за Ним.
40. Прийшовши на місце, Ісус сказав їм: «Моліться, щоб не піддатися спокусам».
41. Відійшовши від учнів на відстань приблизно в 50 кроків, Ісус став на коліна й почав молитися: