6. На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море” — і вона послухалася б вас».
7. «Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?”
8. Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?”
9. Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?
10. Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».
11. По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю.
12-13. Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу. Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!»
14. Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам». І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.
15. Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога.
16. Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.
17. У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев’ятеро?
18. Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»
19. І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».
20. Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Боже. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили.
21. Ніхто не зможе сказати: „Воно тут!” або „Воно там!” — оскільки Царство Боже — з вами».
22. А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй Славі, але не побачите.
23. І дехто казатиме вам: „Погляньте туди!” або „Погляньте сюди!” Не ходіть туди і не йдіть за ними.
24. Коли Син Людський прийде, кожний знатиме про Його пришестя. Він сяятиме, подібно спалаху блискавки, яка розтинає небо світлом із краю в край.
25. Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.