9. Можливо, після цього наступного року воно дасть урожай. Якщо ж ні, тоді зрубаєш його”».
10. Якось у суботу Ісус навчав у синагозі.
11. Там була жінка, в яку вселився злий дух. І через це вона вже вісімнадцять років була немічна: вона була скорчена й не могла розпрямитися.
12. Побачивши жінку, Ісус покликав її до Себе і сказав їй: «Жінко, ти звільнена від хвороби твоєї!»
13. Тоді Він поклав руки на неї, і тієї ж митті жінка випросталась та почала славити Бога.
14. Тут озвався старший синагоги. Його розлютило те, що Ісус зцілив немічну в суботу. Він звернувся до народу: «Є шість днів на те, щоб працювати. Тож приходьте й зцілюйтеся в ті дні, а не в суботу!»
15. Господь відповів йому так: «Ви, лицеміри, чи є серед вас такий, хто б не відв’язав свого вола чи віслюка від ясел у суботу й не повів напувати?
16. А тут же перед нами дочка Авраамова, яку сатана тримав зв’язаною протягом вісімнадцяти років. То як же не звільнити її від цих пут у суботу?»
17. Як Він це сказав, усім супротивникам Його стало соромно, а весь натовп радів усім чудесним діянням Ісусовим.
18. Він говорив: «До чого подібне Царство Боже? З чим його порівняти?
19. Царство Боже подібне до гірчичного зернятка, яке чоловік садить у своїй городині. Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини, неначе дерево — з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її вітті».
20. І далі вів Ісус: «З чим іще порівняти Царство Боже?
21. Воно подібне до дрібки дріжджів, які жінка змішує з трьома мірками борошна, і залишає так, поки все тісто зійде».
22. Ісус ходив містами й селами й навчав людей. Шлях Його лежав до Єрусалиму.