3. У тих галереях лежало багато хворих, сліпих, кривих та немічних. [Вони чекали, поки вода почне вирувати.].
4. [І час від часу Ангел Господній сходив з неба, щоб збовтати воду. І той, хто першим входив у ту воду, одразу видужував, хоч би якою хворобою він страждав.]
5. І був там чоловік, який хворів на той час уже тридцять вісім років.
6. Коли Ісус побачив, що той чоловік лежить там, і знаючи, що він хворіє так давно, Він запитав: «Хочеш одужати?»
7. Хворий Йому відповів: «Господи, нікому мене занурити у воду, коли вона починає вирувати. Поки я намагаюся дістатися до купелі, як мене завжди хтось випереджає».
8. Ісус сказав йому: «Вставай, візьми постіль свою і ходи».
9. І чоловік одразу ж одужав, узяв постіль свою і почав ходити. І сталося це в суботу.
10. Юдеї почали говорити щойно зціленому: «Сьогодні субота, і Закон забороняє носити постіль у руках!»