22-23. Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його.
24. Істинно кажу вам: хто чує слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя. Його не буде засуджено, бо він від смерті перейшов у життя.
25. Істинно кажу вам: близький той час, він уже настав, коли померлі почують голос Сина Божого, і всі, хто почує, матимуть життя.
26. Отець є джерелом життя, і Синові Своєму також дарував таку силу.
27. Він дав Синові владу бути суддею над людьми, бо Він — Син Людський.
28. Не треба дивуватися з того. Надходить час, коли всі, хто у могилах лежать, почують голос Сина Людського.
29. Вони повстануть із могил. Всі ті, хто добро робили, воскреснуть для життя вічного, котрі ж чинили зло, встануть, щоб бути засудженими.
30. Сам Я не можу вдіяти нічого. Суджу Я так, як чую від Бога, і суд Мій справедливий, бо Я не намагаюся робити те, що хочу, а виконую волю Того, Хто Мене послав».
31. «Якщо Я свідчитиму про Себе Сам, то це свідчення не матиме сили.
32. Але є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що саме Його свідчення мають силу.
33. Ви посилали людей до Іоана, і він підтвердив, що все це правда.
34. Та Я не покладаюся на свідчення людей, але нагадую вам про те, чому вчив Іоан про ваше спасіння.