24. Тоді Анна відіслав зв’язаного Ісуса до первосвященика Каяфи.
25. Увесь цей час Симон-Петро грівся біля вогнища. Коли його запитали: «Чи й ти часом не з Його учнів?» — то він відрікся, мовивши: «Ні».
26. Один із родичів того слуги первосвященика, якому Петро відтяв вухо, спитав: «Чи не тебе я бачив у саду разом з Ним?»
27. Петро й цього разу відрікся, і тієї ж миті проспівав півень.
28. І повели Ісуса від Каяфи до палацу прокуратора. Було це рано вранці. Юдеї не схотіли заходити туди, щоб не осквернитися, і щоб можна було на свято їсти пасхальну їжу.
29. Тож Пилат вийшов до них і спитав: «У чому ви звинувачуєте цього Чоловіка?»
30. Вони йому відповіли: «Він злочинець, тому й привели ми Його до тебе!»
31. Тоді Пилат сказав: «Заберіть Його і судіть самі, за вашим законом». Та вони мовили: «Але твій закон не дозволяє нам нікого засуджувати на смерть».
32. І сталося так, як передрікав Ісус, коли говорив про те, якою смертю помре.
33. Пилат повернувся до свого палацу й, покликавши Ісуса, запитав Його: «Ти — Цар Юдейський?»
34. Ісус йому відповів: «Ти це від себе кажеш, чи інші тобі розповіли про Мене?»
35. «Хіба я юдей? — запитав Пилат. — Це Твої співвітчизники й первосвященики привели Тебе до мене. Що лихого Ти вчинив?»