1. Ніколи не докоряй старшому, а вмовляй його, наче батька свого. З молодими ж чоловіками поводься, наче з братами.
2. Стався до старших жінок, як до матерів, а до молодших — як до сестер, з цілковитою чистотою і повагою.
3. Піклуйся про вдів, які насправді потребують допомоги.
4. Якщо вдова має дітей чи внуків, то нехай вони насамперед навчаються побожно дбати про свою власну родину, і так вони віддадуть належне своїм батькам, бо то бажано Богові.
5. Вдова, яка насправді потребує допомоги — самотня, про яку немає кому подбати, тільки на Бога покладає вона свою надію. День і ніч вона молиться, благає Бога допомогти їй.
6. Вдова ж, яка живе в своє задоволення, насправді мертва, хоч і живе.
7. Тож дайте людям Божим ці настанови, щоб ніхто не мав права їм дорікнути.
8. Якщо ж хтось не піклується про ближніх, а особливо про власну родину, той зрікається віри. Той поводиться гірше за невіруючого.
9-10. Вдову можна вносити до списку, якщо їй щонайменше років шістдесят і якщо вона мала лише одного чоловіка, й відома тим, що робить добро людям, виростила своїх дітей, була гостинна, обмивала ноги Божим людям, допомагала тим, хто потрапив у біду, та якщо присвятила себе добрим вчинкам.
11. Але відмовляй в цьому молодшим вдовам, бо коли їхні тілесні бажання беруть гору над відданістю Христу, то вони знову хочуть заміж.
12. І тоді вони гідні осуду, бо порушують первісну обітницю.
13. Разом із тим вони звикають ледарювати і, ходячи з дому в дім, базікають про що не слід. Вони не тільки стають ледачими, а й розпускають плітки і втручаються в чужі справи.
14. Тому мені хотілося б, щоб молодші вдови виходили заміж, виховували дітей, вели господарство й не давали приводу ворогам нашим для лихослів’я.
15. Кажу так, бо деякі вдови збочили й пішли за сатаною.
16. Якщо віруюча жінка має у своїй родині вдів, то нехай сама підтримує їх, щоб не обтяжувати церкву, яка повинна допомагати тим вдовам, які справді того потребують.
17. Старійшини, які добре керують церквою, гідні подвійної шани, особливо ті, хто проповідує і навчає.
18. Бо у Святому Писанні сказано: «Не зав’язуй рота волові, що молотить». І ще: «Кожен робітник гідний своєї платні».
19. Не приймай звинувачень проти старійшин, хіба що їх підтвердять два або три свідки.
20. Перед усією церквою осуджуй тих, хто вперто грішить, щоб то було попередженням усім.