1. Немає потреби писати вам, брати і сестри, про часи і строки.
2. Ви самі добре знаєте, що День, коли повернеться Господь, прийде несподівано, мов злодій уночі.
3. Люди казатимуть: «Усе мирно і спокійно». І тоді зненацька настигне їх загибель, немов муки вагітної жінки. Й ніхто з них не уникне смерті!
4. Але ви, брати і сестри, не перебуваєте в темряві, та той День не застане вас зненацька, немов злодій.
5. Бо всі ви належите світлу і дню. Ми не належимо ні ночі, ані темряві.
6. Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо і маймо самовладання.
7. Бо ті, хто сплять — сплять уночі, і хто п’є — впивається вночі.
8. Та оскільки ми належимо дню, то матимемо самовладання. Вберемося ж у панцир віри й любові та в шолом надії на спасіння.