1. Хіба я не вільна людина? Чи ж не апостол я? Хіба я не бачив Ісуса, Господа нашого? Чи не є ви творінням моїм у Господі?
2. Навіть якщо я не апостол для інших, то все одно я апостол для вас. Ви ж є печаттю мого апостольства в Господі.
3. Ось мій захист від тих, хто хоче судити мене.
4. Чи не маю я права їсти й пити?
5. Чи, може, я не маю права взяти собі віруючу дружину, як це зробили інші апостоли й брати Господні, а також і Петро?
6. Чи, може, лише Варнава і я мусимо працювати, щоб заробляти на прожиток?
7. Який солдат коли служив на своєму власному утриманні? Хто садить виноградник і не їсть плодів його? Або хто доглядає отару і не п’є молока від овець своїх?
8. Чи може, це все лише міркування смертної людини? А чи не про те саме сказано в Законі?
9. У Законі Мойсеєвому записано так: «Не зав’язуй рота волові, що молотить». Хіба Бог дбає лише про волів? Звичайно ні!
10. Чи не говорить Він це заради нас? Так, це було написано заради нас, бо той, хто оре, має орати з надією, і той, хто молотить, має молотити з надією, що одержить частину врожаю.
11. Раз ми посіяли духовне зерно для вашої вигоди, чи така вже велика то буде річ, якщо пожнемо земні блага від вас?