8. Нарешті, Він з’явився й мені також, наче якомусь недоноскові.
9. Бо я останній з апостолів. Я навіть не достойний зватися апостолом, бо переслідував Божу церкву.
10. Я — апостол милістю Божою, і Його милосердя до мене не було марним. Навпаки, я працював дуже старанно і впертіше за всіх, хоча не сам я, а милість Божа, яка зі мною, робила це.
11. Тож незалежно від того, чи я проповідую вам, чи хтось із інших апостолів, ми проповідуємо одне. І це саме те, в що ви повірили.
12. Та якщо ми проповідуємо, що Христос воскрес із мертвих, то чому ж дехто з вас каже, що ніхто не воскресає з мертвих?
13. Якщо ніхто не воскресає, тоді й Христос не воскрес.
14. А якщо Христос не воскрес із мертвих, то те, що ми проповідуємо — марне, і марна віра ваша.
15. Тоді ми є лжесвідками проти Бога, бо клятвенно засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа. А раз ніхто не воскресає з мертвих, тоді ж і Бог не воскресив Христа.
16. Та якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес із мертвих.
17. А якщо Христос не воскрес, тоді й віра ваша марна, і гріхи ваші залишаються з вами.
18. Тоді ж виходить, що ті, хто вже померли у Христі, загинули.
19. Якщо ми маємо надію на Христа лише в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей.
20. Але Христос насправді воскрес із мертвих. Він — первісток тих, хто помер.
21. Бо як смерть прийшла через гріх однієї людини, так і воскресіння з мертвих прийшло через іншу.