32. Коли я бився з дикими звірами в Ефесі, міркуючи як проста людина, чи була б з того користь? Звичайно ні! Якщо мертві не воскресають, то «питимемо й їстимемо, бо завтра помремо!»
33. Не давайте вводити себе в оману. Лихе товариство руйнує добрі звичаї.
34. Отямтеся, поверніться до здорового глузду, як належить, і киньте грішити, бо дехто з вас не знає Бога. Кажу це, щоб присоромити вас.
35. Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»
36. Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!»
37. І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше.
38. Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло».
39. Тіла живих істот не однакові. Ні, у людей вони одні, а у тварин — зовсім інакші. У птахів ще інші, а у риб іще інші.
40. Є тіла Небесні й земні, але краса Небесних і земних тіл різна.
41. Сонце має одну красу, а місяць і зірки — зовсім іншу. Та краса однієї зірки відрізняється від іншої.
42. Так само буде й тоді, коли мертві воскреснуть: тіло, що сіється у землю — тлінне, а як зросте, буде нетлінним.
43. Воно сіється в неславу, у славу зростає; посіяне в немочі, підніметься у силі.
44. Посіяне тіло є земним, зросле — духовним; якщо є природні тіла, то є й духовні.
45. Ось у Святому Писанні сказано, що перший чоловік, Адам, «став живою істотою». Та останній Адам став життєдайним духом.
46. Не духовна людина була першою, а природна. Потім прийшла духовна.