31. Щодня мені загрожує смерть. І це правда, як і те, брати і сестри мої, що я пишаюся вами в Ісусі Христі, Господі нашому.
32. Коли я бився з дикими звірами в Ефесі, міркуючи як проста людина, чи була б з того користь? Звичайно ні! Якщо мертві не воскресають, то «питимемо й їстимемо, бо завтра помремо!»
33. Не давайте вводити себе в оману. Лихе товариство руйнує добрі звичаї.
34. Отямтеся, поверніться до здорового глузду, як належить, і киньте грішити, бо дехто з вас не знає Бога. Кажу це, щоб присоромити вас.
35. Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»
36. Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!»
37. І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше.
38. Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло».