4. Хто має дар говорити іншою мовою, духовно зміцнює себе, а хто має дар пророцтва, духовно зміцнює церкву.
5. Тож хочу я, щоб ви володіли даром говорити різними мовами. Та ще більше хочеться мені, щоб ви могли пророкувати. Той, хто пророкує — вищий за того, хто розмовляє іншими мовами, хіба що він перекладе, що каже, аби духовно збагатилась і зміцніла церква.
6. А тепер, брати і сестри мої, якщо прийду я до вас, розмовляючи іншими мовами, то яка з того для вас користь, коли не принесу вам ні одкровення, ні знання ніякого, ні Послання, ані вчення Божого?
7. Це так само, як бувають бездушні інструменти — флейта чи ліра. Якщо вони видають нечіткі звуки, то як дізнатися, яка мелодія звучить?
8. Коли сурми невиразно сурмлять, то хто ж знатиме, що треба готуватися до бою?
9. Так само коли ви використовуєте незрозумілі слова, то як інші зрозуміють, що ви кажете? Ви говоритимете у повітря.
10. Без сумнівів, є багато різних мов у світі, і кожна має своє значення.
11. Тож коли я не розумію мови, то буду чужинцем для того, хто розмовляє нею, і він буде чужинцем для мене.
12. Те саме стосується й вас. Коли ви прагнете духовних дарів, то намагайтеся збагатитися тими, що зміцнюють і укріпляють церкву.
13. А хто говорить іншою мовою, нехай молиться, щоб уміти пояснити те, про що говорить.
14. Бо коли я молюся іноземною мовою, дух мій молиться, та розуміння залишається безплідним.
15. Що ж робити в такому разі? Молитимусь я тоді не лише духом, а й розумом своїм. Буду співати не лише моїм духом, а також і розумом своїм.
16. Бо якщо ти благословлятимеш лише духом, то як же тоді простий слухач скаже «амінь» на твою молитву подяки? Він же не знає, про що ти кажеш.
17. Ти можеш прекрасно віддавати подяку Богу молитвою своєю, та інша людина від цього не зміцнюється духовно.