1. Ми знаємо, що коли наша земна оселя (наші тіла), буде зруйнована, ми матимемо дім, дарований Богом, житло на Небесах, вічне і нерукотворне.
2. Тим часом, ми втомлені від земного тіла, та прагнемо вдягнутись у нашу Небесну оселю.
3. Та вдягнувши його, ми ніколи не будемо голими.
4. Бо ті з нас, хто перебуває в своєму земному тілі, зітхають і стогнуть. Ми не хочемо позбутися цього земного вбрання, ми радше хотіли б носити новий, Небесний одяг поверх цього, щоб те, що смертне, було поглинуте життям.
5. І створив нас для цього Бог, і дав нам Дух, як запоруку Своєї обіцянки майбутнього життя.
6. Тож ми завжди впевнені, бо знаємо, що поки ми вдома в тілах своїх, ми далекі від дому нашого з Господом.
7. Бо живемо згідно з тим, у що віримо, а не з тим, що бачимо.
8. Ми впевнені, повторюю, і воліємо покинути нашу оселю в тілі й оселитися в домі Господа.
9. І тому ревно прагнемо догодити Йому як у земному тілі, так і в оселі Господа нашого.
10. Бо всі ми маємо постати перед престолом Христовим для Його суда. І тоді кожен отримає те, що заслуговує, відповідно до того, що він робив, перебуваючи у своєму тілі — добро чи зло.
11. Знаючи, що то значить боятися Господа, ми переконуємо людей прийняти істину. Бог знає все про нас, але я сподіваюсь, що в серцях ваших ви теж знаєте нас.