10. Смерть, якою Він помер, то була смерть для гріха: раз і назавжди. Життя ж, яким Він живе, — для Бога.
11. Так само і ви вважайте себе померлими для гріха, але живими для Бога в Ісусі Христі.
12. Не слід давати гріху панувати у ваших смертних тілах, щоб не піддатися його гріховним бажанням.
13. Не слід також віддавати гріху ніякі члени тіла вашого, щоб не стали вони знаряддям неправедності. Краще віддайте себе Богові як люди, які воскресли із мертвих і тепер живі. І всі частини тіла вашого віддайте Богу як знаряддя праведності.
14. Тож гріх не буде панувати над вами, бо ви живете не під Законом, а в милості Божій.
15. То що ж нам робити? Чи можна нам грішити, раз живемо не під Законом, а в милості Божій? Звісно, ні!
16. Хіба ви не знаєте, що коли ви віддаєте себе комусь на послух, то стаєте рабами того, кого слухаєтеся. Або ви станете рабами гріха (а це шлях до смерті), або рабами, які слухаються Бога (і це приведе до праведності).
17. У минулому ви були рабами гріха, та, дякуючи Богу, ви слухалися усім своїм серцем вчення, якому вас довірили.
18. Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.
19. (Я наводжу приклад, який люди можуть зрозуміти, бо це важко збагнути). Раніше, як раби, ви віддавали частини свого тіла нечистоті й беззаконню, живучі в гріху. Зараз, так само віддайте частини тіла свого праведності, щоб бути її рабами. І так ваше життя буде присвячене Богу.
20. Бо, коли ви були рабами гріха, то у вас не було праведності; вона не панувала над вами.
21. І який же врожай ви тоді мали? А мали ви те, чого зараз соромитеся, що приносить духовну смерть.