5. Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас.
6. А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» — тобто «Отче».
7. Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.
8. У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами.
9. Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити?
10-11. Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.
12. Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре.
13. Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку.
14. Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа!
15. То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені.
16. Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?
17. Ті, хто бажають, щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік.
18. Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.
19. Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу.
20. Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.
21. Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон?