19. Адже знаю я, що матиму визволення завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа.
20. Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму — байдуже, чи житиму я, чи помру.
21. Бо життя для мене — це Христос, а смерть — надбання.
22. Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в iм’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати.
23. Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене.
24. Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити.
25. І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри.
26. Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.
27. Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. Тоді, будучи разом з вами, чи далеко від вас, зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці.
28. Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що всі вороги ваші будуть знищені, а ви — врятовані.
29. Бо привілей, дарований вам — не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього.
30. Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. Тож вам необхідно пройти через усі ті труднощі, що випали й на мою долю.