16. Для того, щоб заповіту набути сили, необхідно довести смерть того, хто заповідає.
17. Бо заповіт може діяти лише після смерті заповідника, а поки він живий, заповіт не матиме сили.
18. Ось чому навіть попередній Заповіт не діяв без крові.
19. Бо коли Мойсей оголошував усім людям кожну заповідь Закону, він брав кров телят і козлів, розведену водою, червлену вовну, іссоп і кропив саму Книгу Закону і всіх людей,
20. і казав: «Це кров Угоди, якій Бог наказував вам коритися».
21. Так само він кропив кров’ю і Намет, і все, що використовувалося в обрядах поклоніння.
22. Зрештою, за Законом, майже все мусить бути очищене кров’ю. А без кровопролиття не може бути прощення.
23. То було необхідно, щоб подоби речей Небесних були освячені земними пожертвами, але самі Небесні речі повинні бути освячені жертвами досконалішими, ніж ці.
24. Бо Христос ввійшов не до рукотворної святині, подоби справжньої, Він потрапив на самі Небеса, щоб тепер явитися за нас перед Богом.
25. І не для того, щоб знову й знову приносити Себе в жертву. То лиш звичайні первосвященики входять до Святая Святих щороку з несвоєю кров’ю.
26. Якби й Він так робив, то мусив би приносити Себе в жертву багаторазово від самого сотворіння світу. Ні, Христос прийшов один раз на прикінці часів, щоб знищити гріх, принісши Себе в жертву.