1. Перша Угода мала свої обряди й місця поклоніння, створені людьми.
2. Їх було розташовано в Наметі. Там стояв свічник і стіл з жертовними хлібами. Ця перша частина Намету називалася Святим Місцем.
3. За другою завісою був відділ Намету, який називався «Святая Святих».
4. В тому відділі були золочений вівтар для кадіння ладану і Ковчег Заповіту, весь окутий золотом. А в тім Ковчегу — золота посудина з манною і розквітлий Ааронів жезл, а також таблиці з Заповітом.
5. Понад ковчегом Херувими Слави Божої охороняли місце спокути. Та не будемо зараз про все це так докладно.
6. Коли все це було так влаштовано, священики завжди заходили до першого відділу Намету, виконуючи обряд поклоніння.
7. І лише сам первосвященик, лиш раз на рік входив до другого відділу, і то не без крові. Він приносив її за свої власні гріхи й за гріхи людей, заподіяні несвідомо.
8. Отже, Дух Святий показує, що шлях до Святая Святих ще не був відкритий, доки стоїть перший Намет.
9. Все це — символічне і вказує на теперішній час. Це означає, що дари і пожертви, принесені Богу, не можуть зробити того, хто їх приносить, внутрішньо досконалим.