1. Кожного первосвященика обирають з-поміж людей. І призначення його — допомогти людям в тому, що вони мають робити для Бога, а також нести Йому дари й пожертви за гріхи.
2. Так, первосвященик спроможний бути лагідний з тими людьми, хто грішить через своє незнання, бо й сам він має слабкості.
3. Його обов’язок — приносити пожертви як за гріхи інших людей, так і за власні.
4. І ніхто не може сам собі надати цю велику честь — бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном.
5. Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю Славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому:«Ти — Син Мій,сьогодні Я став Твоїм Отцем». Псалми 1:7
6. Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання:«Священик Ти навіки,як той Мелхіседек». Псалми 110:4
7. Під час Свого земного життя Ісус звертав Свої молитви й благання з голосінням великим та сльозами до Того, Хто міг врятувати Його від смерті. Він був відомий своєю побожною шаною Всевишнього, і тому Бог відгукнувся на Його прохання.
8. І хоч Христос був Сином Божим, але опановував покору через страждання.
9. А вдосконалившись, Він став джерелом вічного спасіння для тих, хто слухняний Йому.