10. Суворість наших земних батьків — нетривала. Вони суворі з нами мірою свого розуміння, а Бог суворий з нами для того, щоб ми могли розділити з Ним Його святість.
11. Немає такої кари, яка б здавалася приємною, бо вона завдає болю, але згодом, тим, хто навчений нею, вона приносить мирний врожай праведного життя.
12. Тож підніміть свої охлялі руки й зміцніть немічні коліна.
13. Живіть праведним життям, щоб отримати порятунок, і щоб неміч не спричинила вашу загибель.
14. Прагніть жити в мирі з усіма людьми. Тримайтеся подалі від гріха, та прагніть святого життя, бо без цього ніхто не зможе побачити Господа.
15. Пильнуйте, щоб ніхто не втратив милості та віри Божої і став подібний до гіркої рослини, яка створить ускладнення для вас і отруїть багатьох інших.
16. Пильнуйте, щоб ніхто не став розпусником або безбожником, як той Ісав, що свої права старшого сина віддав за тарілку їжі.
17. А потім, як ви знаєте, коли він хотів успадкувати благословення, то був відштовхнутий своїм батьком. І хоч лив сльози, але змінити нічого не міг.