1. У Законі була лише тінь того добра, що має прийти. В ньому немає чіткого відображення справжнього добра. Тож він, з пожертвами, що приносяться з року в рік, ніколи не зробить досконалими тих, хто приходить поклонитися Богу.
2. А якби міг, то чи не перестали б люди приносити ці жертви? Адже ті, хто поклоняються Богу, могли б воднораз і назавжди очиститися й ніколи більше не відчувати вини за свої гріхи.
3. Власне, навпаки, через ті жертви люди згадують про гріхи.
4. Бо ж неможливо цаповою та бичою кров’ю змити гріхи.
5. Через те, коли Христос входив у світ, Він казав:«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення,лише тіло Ти Мені наготував.
6. Не мав Ти втіхи в спалених пожертвахта в приношеннях за гріх.
7. Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов!Як сказано про Мене у книзі Закону,явився Я здійснити Твою волю, о Боже”». Псалми 40:7-9
8. Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього).
9. А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге.
10. А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно.
11. Кожен священик стає і щодня виконує свої священицькі обов’язки. Щоразу він приносить такі самі жертви, але вони ніколи не знімають гріхів.