2. А тут якісь люди несли чоловіка, каліку від народження. Його щодня садили біля Храмових воріт, що називалися Красною Брамою, щоб він міг просити милостині в тих, хто йшов до Храму.
3. Коли жебрак побачив, що Петро й Іоан входять до Храму, він попросив у них грошей.
4. Апостоли поглянули на нього й Петро сказав: «Подивися на нас!»
5. Він подивився на них, сподіваючись щось від них одержати.
6. Але Петро промовив: «Я не маю ні срібла, ні золота, але я дам тобі те, що маю: Ім’ям Ісуса Христа з Назарета, встань і йди!»
7. Тоді Петро взяв каліку за праву руку та підняв його. І негайно ноги й ступні того чоловіка зміцніли.
8. Жебрак стрибком став на ноги й почав ходити. Він рушив із ними до Храму, походжав і підстрибував, славлячи Бога.
9. Всі люди бачили, як він ходить і як славить Бога.
10. Вони впізнали в ньому того жебрака, який завжди сидів і просив милостині біля Красної Брами Храму. І всі були здивовані з того, що сталося з цим чоловіком.
11. Через те, що жебрак тримався за Петра й Іоана, всі люди, здивовані, збіглися до них. Вони знаходилися в місці Храму, що називалося Соломонів ґанок.
12. Побачивши таке, Петро запитав людей: «Брати ізраїльські, чому ви так здивовані цим? Чому ви дивитеся на нас так, ніби ми своєю владою або своїм благочестям зробили так, що цей чоловік ходить?