1. Одного дня Петро та Іоан йшли до Храму у третю годину дня. То був час молитви.
2. А тут якісь люди несли чоловіка, каліку від народження. Його щодня садили біля Храмових воріт, що називалися Красною Брамою, щоб він міг просити милостині в тих, хто йшов до Храму.
3. Коли жебрак побачив, що Петро й Іоан входять до Храму, він попросив у них грошей.
4. Апостоли поглянули на нього й Петро сказав: «Подивися на нас!»
5. Він подивився на них, сподіваючись щось від них одержати.
6. Але Петро промовив: «Я не маю ні срібла, ні золота, але я дам тобі те, що маю: Ім’ям Ісуса Христа з Назарета, встань і йди!»
7. Тоді Петро взяв каліку за праву руку та підняв його. І негайно ноги й ступні того чоловіка зміцніли.
8. Жебрак стрибком став на ноги й почав ходити. Він рушив із ними до Храму, походжав і підстрибував, славлячи Бога.
9. Всі люди бачили, як він ходить і як славить Бога.
10. Вони впізнали в ньому того жебрака, який завжди сидів і просив милостині біля Красної Брами Храму. І всі були здивовані з того, що сталося з цим чоловіком.
11. Через те, що жебрак тримався за Петра й Іоана, всі люди, здивовані, збіглися до них. Вони знаходилися в місці Храму, що називалося Соломонів ґанок.
12. Побачивши таке, Петро запитав людей: «Брати ізраїльські, чому ви так здивовані цим? Чому ви дивитеся на нас так, ніби ми своєю владою або своїм благочестям зробили так, що цей чоловік ходить?
13. Ні, адже це Господь так зробив! Він є Богом Авраама, Ісаака і Якова; Богом наших предків, Який прославив Слугу Свого Ісуса. А ви віддали Його на смерть, відцуралися Його перед Пилатом, коли той вирішив відпустити Ісуса.