8. Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?
9-11. Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»
12. Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»
13. А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».
14. Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!
15. Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.
16. А сталося якраз те, про що пророк Йоіл говорив:
17. „В останні дні, — говорить Бог, —Я проллю Мій Дух на всіх людей,і ваші сини і дочки будуть пророкувати,а ваші юнаки бачимуть з’яви,старим же снитимуться сни.
18. Так, у ті дні Я проллю Дух Мійна слуг Моїх: чоловіків і жінок —і ті почнуть пророкувати.
19. Знамення покажу Я в Небесах,і знаки різні на землі:кров і вогонь, і клуби диму.
20. Сонце стане темним, а місяць — кривавиму переддень великого і славного приходу Господа.
21. Та кожен, хто вірить у Господа,буде помилуваний”. Йоіл 2:28-32
22. Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте.
23. Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті.
24. Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його.
25. Адже ще Давид говорив про Нього:„Я завжди бачив Господа перед собою.Він незмінно праворуч від мене,щоб я був у безпеці.
26-27. І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,і тіло моє буде жити з надією,тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,Ти не даси Своєму Святому зазнати тління.
28. Ти відкрив мені дороги життя.Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”». Псалми 16:8-11
29. «Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.