25. Адже ще Давид говорив про Нього:„Я завжди бачив Господа перед собою.Він незмінно праворуч від мене,щоб я був у безпеці.
26-27. І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,і тіло моє буде жити з надією,тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,Ти не даси Своєму Святому зазнати тління.
28. Ти відкрив мені дороги життя.Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”». Псалми 16:8-11
29. «Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.
30. Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.
31. Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:„Душа Його не залишиться в країні мертвих,і тіло Його не зазнає тління”.
32. Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.
33. Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте.
34-35. Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:„Господь мовив до Господа мого:„Сядь по праву руку від Мене,доки не покладу Я ворогів ТвоїхТобі підніжком””. Псалми 110:1
36. Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»
37. Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»
38. Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа.
39. Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».