1. Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.
2. Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.
3. Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.
4. І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.
5. У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.
6. Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.
7. Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?
8. Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?
9-11. Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»
12. Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»
13. А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».
14. Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!
15. Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.
16. А сталося якраз те, про що пророк Йоіл говорив:
17. „В останні дні, — говорить Бог, —Я проллю Мій Дух на всіх людей,і ваші сини і дочки будуть пророкувати,а ваші юнаки бачимуть з’яви,старим же снитимуться сни.