18. Так тривало багато днів, і Павла це почало турбувати. Тож він обернувся й промовив до духа: «Наказую тобі іменем Ісуса Христа, вийди з неї!» І він негайно вийшов з дівчини.
19. Коли її господарі побачили, що їхнім сподіванням на прибуток прийшов кінець, вони схопили Павла та Силу й потягли їх на базарну площу, а там передали владі.
20. Коли вони привели Павла та Силу до міської влади, то сказали: «Ці люди — юдеї, вони каламутять усе місто!
21. Вони проголошують звичаї, які для нас, римлян, є протизаконним прийняти або дотримуватися».
22. Натовп приєднався до їхніх звинувачів. Володарі міста зірвали з апостолів одяг і наказали їх побити.
23. Тяжко побитих, їх кинули до в’язниці й наказали вартовому пильно стерегти їх.
24. Діставши такий наказ, він посадив апостолів у внутрішню камеру, а ноги їхні забив у колодки.