8. Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.
9. Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися.
10. Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння.
11. Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.
12. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
13. Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
14. Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
15. І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».
16. І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на Небо.
17. Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт.
18. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.