20. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».
21. Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?»
22. Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово».
23. Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.
24. На слідуючий день вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід.
25. Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому.
26. Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Я така ж сама людина, як і ти».
27. Мовивши так, Петро зайшов у дім і побачив, що там зібралося багато народу.
28. Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою.
29. Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?»