18. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
19. Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.
20. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».
21. Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?»
22. Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово».
23. Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.
24. На слідуючий день вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід.
25. Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому.
26. Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Я така ж сама людина, як і ти».
27. Мовивши так, Петро зайшов у дім і побачив, що там зібралося багато народу.
28. Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою.
29. Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?»
30. Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час, о третій пополудні, я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні.
31. Він сказав: „Корнилію, твоя молитва почута, Бог пам’ятає про твої дарунки бідним.
32. Пошли людей до Йоппії і запроси Симона, якого ще звати Петром, прийти до тебе. Він зупинився в домі Симона-кожум’яки біля моря”.
33. Отож я відразу послав по тебе. І ти був такий люб’язний, що погодився прийти. Всі ми тут зараз перед Богом, щоб почути, що Господь велів тобі сказати нам».
34. Тоді Петро звернувся до них, сказавши: «Тепер я ясно бачу, що Бог ставиться однаково до всіх.
35. В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом.
36. Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа. Він — Господь усіх народів.