12. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
13. Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
14. Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
15. І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».
16. І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на Небо.
17. Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт.
18. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
19. Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.
20. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».
21. Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?»
22. Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово».
23. Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.
24. На слідуючий день вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід.
25. Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому.