11. Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.
12. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
13. Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
14. Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
15. І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».
16. І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на Небо.
17. Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт.
18. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
19. Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.