1. А юнак Самуїл служив Господові при Ілії. А слово Господнє було не часто за тих днів, і видіння були вряди-годи.
2. І сталося того часу, коли Ілій лежав на своєму місці, – очі його вже мали зімкнутися, і він не міг бачити,
3. І світильник Божий іще не згас, і Самуїл лежав у храмі Господнім, де Ковчег Божий;
4. То озвався Господь до Самуїла, і відповідав він: Ось я!
5. І побіг він до Ілія, і сказав: Ось я! Ти покликав мене. Але той сказав: Я не кликав; ходи назад, лягай. І він пішов, і ліг.
6. Але Господь і вдруге озвався до Самуїла. Він підхопився і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: Ось я! Ти кликав мене. Але той сказав: Я не кликав тебе, сину мій, повернися назад і лягай.
7. Самуїл тоді ще не знав голосу Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє.
8. І озвався Господь до Самуїла ще й утретє. Він підвівся і прийшов до Ілія, і сказав: Ось я! Ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе юнака.
9. І сказав Ілій Самуїлові: Піди назад і лягай, і коли покличе тебе, ти скажи: Говори, Господе, бо чує служник Твій. І пішов Самуїл, і ліг на місці своєму.