3. І прийшли всі Ізраїлеві старшини до царя в Хеврон, і склав з ними Давид заповіта у Хевроні перед Господом; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.
4. І пішов Давид і увесь Ізраїль до Єрусалиму, тобто, до Євусу. А там були євусеї, мешканці того краю.
5. І сказали мешканці Євусу Давидові: Не увійдеш сюди! Але Давид захопив фортецю Сіон; це місто Давидове.
6. І сказав Давид: Хто передніше всіх завдасть поразки євусеям, той буде старшиною і матиме владу над військом. І ввійшов першим Йоав, син Церуїн, і став старшиною.
7. Давид замешкав у тій фортеці, а тому й називали її містом Давидовим.
8. І він розбудував місто довкола, починаючи від Мілло, все довкілля, а Йоав поновив інші частини міста.
9. І був успішний Давид, і підвищувався щораз виразніше, і Господь Саваот був із ним.
10. Ось визначні із мужніх у Давида, котрі самовіддано допомагали йому у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб зацарювати його, за словом Господнім.
11. І ось число хоробрих, котрі були у Давида: Яшов'ам, син Гахмоні, старший тридцяти, – він махнув своїм списом, – і понищив воднораз три сотні!
12. Після нього – Елеазар, син Додо, ахох'янина, – він один із трьох хоробрих.
13. Він був з Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, засіяна ячменем, і народ почав утікати від филистимлян.
14. Але вони стали посеред поля, захистили його, і завдали поразки филистимлянам. І дарував Господь порятунок великий.
15. Троє цих головних із тридцяти вождів вийшли на скелю до Давида у печеру Адуллам, коли табір филистимлян був розташований у долині Рефаїм.
16. Давид був тоді в укріпленому місті, а охоронне військо филистимлян було тоді у Віфлеємі.
17. І вельми зажадав Давид води, і він сказав: Хто напоїть мене водою з криниці Віфлеємської, що при брамі?
18. Тоді ці троє прорвалися крізь табір филистимський, і зачерпнули води із криниці Віфлеємської, що при брамі, і взяли, і принесли Давидові. Але Давид не схотів пити її і вилив її для слави Господньої.
19. І сказав: Борони мене, Господе, щоб я вчинив так! Чи буду я пити кров мужів оцих, які важили своїм життям? Тому що з небезпекою для власного життя вони принесли воду. І не схотів пити її. Ось що вчинили троє оцих лицарів.
20. А Авшай, Йоавів брат, – він старший тих трьох, – він забив списом своїм триста чоловіків і мав найвідоміше ім'я серед трьох.