глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40
  41. 41
  42. 42
  43. 43
  44. 44
  45. 45
  46. 46
  47. 47
  48. 48
  49. 49
  50. 50

Старий Завіт

Новий Завіт

Єремії 11 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

До­кір на­ро­до­ві за слаб­ку ві­ру.

1. Слово, яке було до Єремії від Господа:

2. Послухайте слова заповіту цього і скажіть мужам юдейським і мешканцям Єрусалиму;

3. І скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклятий чоловік, котрий не виконає слів заповіту цього,

4. Котрого Я заповідав батькам вашим, коли вивів їх із краю єгипетського, із печі залізної, і сказав: Дослухайтеся слова Мого і виконуйте все, що Я заповідаю вам, – і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом.

5. Щоб виконати присягу, котрою Я присягав батькам вашим – дати їм землю, де тече молоко та мед, як оце нині. І відповідав я, і сказав: Амінь, Господе!

6. І сказав мені Господь: Виголоси всі ці слова в містах юдейських та на вулицях Єрусалиму, і скажи: Слухайте слова заповіту цього і виконуйте їх!

7. Тому що батьків ваших Я умовляв постійно від того дня, як вивів їх з Єгипетського краю, до сього дня; умовляв їх із досвітку, і говорив: Дослухайтеся голосу Мого.

8. Але вони не підкорялися і не прихиляли вухо своє, а ходили кожний за упертістю недоброго серця свого; тому Я навів на них усе сказане в заповіті цьому, котрого Я заповідав їм виконувати, а вони не виконували.

9. І сказав мені Господь: Є змова між мужами юдейськими і мешканцями Єрусалиму:

10. Вони знову навернулися до беззаконня прабатьків своїх, котрі зреклися підкорятися слову Моєму, і пішли слідом за чужими божками, служили їм. Дім Ізраїля і дім Юдин зламали заповіта Мого, котрого Я склав з батьками їхніми.

11. А тому так говорить Господь: Ось, Я наведу на них лихо, від якого вони не зможуть захиститися, і коли заволають до Мене, не почую їх.

12. Тоді міста юдейські і мешканці Єрусалиму підуть і заволають до богів, котрим вони кадять; але вони ніяк не поможуть їм у пору їхнього лихоліття.

13. Бо скільки в тебе міст, стільки ж і богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць в Єрусалимі, стільки ж ви наспоруджували жертовників ганебному, жертовників для кадіння Ваалові.

14. А ти не проси за цей народ і не піднось за них молитви і благань; бо Я не почую, коли вони будуть волати до Мене в бідуванні своєму.

15. Що улюбленому Моєму в домі Моєму, коли в ньому звершуються численні непристойності? І свячене м'ясо не поможе тобі, коли, вдаючись до зла, ти втішаєшся.

16. Зеленою оливкою, що пишається чудовими плодами, назвав тебе Господь. А нині при гомоні великого занепокоєння Він запалив вогонь довкола неї, і зламалися гілки її.

17. Господь Саваот, Котрий посадив тебе, виповів на тебе недобре, за зло дому Ізраїлевого і дому Юдиного, якого він завдав собі тим, що спонукали Мене на гнів кадінням Ваалові.

18. Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їхні.

19. А я, мов покірне ягня, котре ведуть на заріз, не знав, що вони змовляються супроти мене, і кажуть: Покладемо отруйне дерево і відірвемо його від землі живих, щоб ім'я його відтак не згадувалося.

20. Але, Господе Саваоте, Ти суддя праведний, випробовуєш серця і утробу! Дай побачити мені помсту Твою над ними, бо Тобі довірив я справу мою.

21. А тому так говорить Господь про мужів Анатоту, що шукають життя твого і вимагають: Не пророкуй в ім'я Господа, щоб не померти тобі від рук наших.

22. Тому так говорить Господь Саваот: Ось, Я навідаю їх; юнаки їхні помруть від меча; сини їхні і доньки їхні помруть від голоду.