1. Вісімнадцятого року царювання Єровоама зацарював Авійя над Юдою.
2. Три роки він царював в Єрусалимі; ймення матері його – Мааха, донька Уріїла з Ґів'ї. І була війна між Авійєю та між Єровоамом.
3. І вивів Авійя на війну військо, яке складалося з людей хоробрих, з чотирьохсот тисяч мужів відібраних; а Єровоам виступив супроти нього на війну з вісьмома сотнями тисяч вояків, також відібраних і хоробрих.
4. І став Авійя на вершечку гори Цемараїм, що в Єфремових горах, і сказав: Послухайте мене, Єровоаме, і всі Ізраїльтяни!
5. Чи не знаєте ви, що Господь, Бог Ізраїлів, дав царство Давидові над Ізраїлем наповік, йому і синам його за соляним заповітом?
6. Але повстав Єровоам, син Неватів, служник Соломона, сина Давидового, і збунтувався супроти володаря свого.
7. І зібралися довкола нього люди нерозважливі, нікчемні, люди розбещені, і стали міцніші від Рехав'ама, сина Соломонового; А Рехав'ам був молодий і легкий серцем, і не встояв супроти них.
8. І нині ви сподіваєтеся устояти супроти царства Господнього в руці синів Давидових, тому що вас величезна кількість, і у вас золоті телята, яких Єровоам учинив для вас богами.
9. Чи не ви прогнали священиків Господніх, синів Ааронових, і левитів, і настановили в себе священиків, як у народів інших країв? Кожний, хто приходить для освяти своєї, з телям і з сімома баранами, учиняється у вас священиком лжебогів.
10. А в нас – Господь, Бог наш, ми не залишали його, і Господові служать священики, сини Ааронові, і левити при своїм ділі;
11. І спалюють вони Господові усеспалення щоранку і щовечора, і духмяне кадіння, і кладуть рядами хліби на столі чистому, і запалюють золотого світильника і лампади його, щоб горіли щовечора, тому що ми дотримуємося настанов Господа, Бога нашого, а ви залишили його.
12. І ось у нас на чолі Бог, і священики його, і сурми грімкі, щоб гриміти супроти вас, сини Ізраїлеві! Не воюйте з Господом, Богом батьків ваших, бо не сягнете успіху.
13. А тим часом, Єровоам послав загін у засідку позаду в них, так що сам він був попереду юдеїв, а засідка позаду в них.
14. І озирнулися юдеї, аж ось бій у них спереду і позаду! І заволали вони до Господа, а священики засурмили в сурми.
15. І закричали юдеї, і коли заволали юдеї, Бог уразив Єровоама і всіх Ізраїльтян перед Авійєю та Юдою.
16. І почали втікати сини Ізраїля від юдеїв, і віддав їх Бог у руки їм.
17. І завдали їм Авійя і народ його, великої поразки; і впало забитими в Ізраїля п'ятсот тисяч мужів відібраних.
18. І упокорилися тоді сини Ізраїля, і були міцні сини Юди, тому що покладалися на Господа, Бога батьків своїх.
19. І переслідував Авійя Єровоама, і захопив у нього міста: Бет-Ел та залежні від нього міста, і Єшану та залежні від неї міста, і Ефрон, та залежні від нього міста.
20. І не повернув уже собі булої могутности Єровоам за днів Авійї. І вразив його Господь, і він помер,
21. Тоді, як Авійя зміцнів, і взяв собі чотирнадцять дружин, і породив двадцять двоє синів і шістнадцять доньок.